Складання позову до суду

Чітке складання позовної заяви до суду – ваша перемога!

На вас чекає судова тяганина, і ви хочете бути впевнені в успішності заходу?

Перший і найважливіший момент – це складання грамотної позовної заяви. Саме цей документ аргументує вашу позицію, підтверджує, що ваші права й інтереси порушені, дозволяє домагатися справедливості. На підставі позову будь-який суд оцінює ситуацію, приймає справедливе рішення і готовий задовольнити законні вимоги. Скласти заяву досить складно: потрібні спеціальні знання та досвід, наявність юридичної освіти. Не врахували всі нюанси і норми закону, проігнорували якусь дрібницю, подали позов до не того суду – ви ризикуєте не лише втратити дорогоцінний час через відмову в його прийнятті, а й втратити законну можливість домогтися правди. «Еквітас Компані» пропонує виконати за вас складну і кропітку роботу – складання позовної заяви до суду будь-якої інстанції.

Важливі етапи складання позовної заяви

Незважаючи на те, що кожен громадянин може підготувати документ за зразком або шаблоном, краще підійди до цього процесу індивідуально. Кожна конкретна справа – це специфічні обставини, докази, ступінь порушення закону. Наші юристи підходять до складання заяви комплексно, враховуючи всі необхідні складові:

  • Вивчення справи і аналіз обставин. Важлива для суду інформація систематизується, готуються відповідні документи, проводяться переговори зі свідком, опонентом, позивачем, з’ясовуються обставини. І тільки на підставі повної картини справи починається розробка позовної заяви.
  • Формування доказової бази: кропіткий збір документів, запити, експертизи, письмові свідчення, аналіз рахунків та отримання інформації з інших джерел (державні органи тощо).
  • Складання позову: безпосередній виклад позиції позивача, вказівка ​​на порушення закону, обґрунтування вимог.
  • Підготовка пакету документів для подачі в суд: ксерокопія заяви та всіх додатків до неї.
  • Сплата обов’язкового судового збору.
  • Подача позову до суду.
  • Контроль над рухом заяви: наші юристи проконтролюють, щоб заява пішла в роботу, її не було повернуто з причини допущення помилок і неточностей.

Позовна заява, складена професіоналом – це документ, який здатний підсилити вашу позицію, звернути увагу суду на важливі обставини і прискорити вирішення справи на вашу користь.

Правове обґрунтування позову – як не допустити помилок

Складаючи заяву до суду, і сподіваючись на справедливий вердикт, необхідно пам’ятати – суддя виносить рішення, керуючись лише нормами закону. Тому мало скласти письмове звернення – доведеться чітко аргументувати кожне слово і вказувати, чому і яким чином були порушені ваші права. Позов повинен містити правове обґрунтування обставин з посиланнями на норми права. Тільки досвідчений юрист готовий ретельно проаналізувати всі вимоги і привести норми закону, які дозволять їх задовольнити в повному обсязі.

Неправильне посилання на закон або вимоги, які підтверджені статтею, що не має відношення до справи – це явний програш в суді. І тільки в завершенні позовної заяви можна формулювати свої вимоги. Але зробити це необхідно не у вільній формі, а використовуючи специфічні правові вирази і вимоги.

Розробка стратегії — шлях до перемоги

Хочете, щоб ваш позов допоміг виграти справу? Довірте складання документа тільки професіоналу. І це не голослівна заява:

  • Стратегія: саме позовна заява справить враження на суд і створить перше уявлення про справу. Дуже важливо знати, які обставини вказати, які, навпаки, приховати. Необхідно підвести суд до прийняття позитивного рішення і створити правильний імідж позивача.
  • Спиратися необхідно тільки на норми закону, а не на судження та припущення. Такий підхід дозволить в майбутньому продовжити розгляд у суді іншої інстанції. Якщо вам відмовлять незаконно, проігнорувавши деякі норми, ми подамо апеляцію і касацію, яка перевірить обґрунтованість вимог та відповідність їх чинному законодавству.
  • Ціна позову – дуже важливий момент. Позовна заява повинна відображати реальний стан справ. Тобто не варто завищувати вимоги і намагатися обдурити суд.

Правильна стратегія, яка відображена в позові, дозволяє повністю змінити хід справи на вашу користь.

Складні розрахунки і збір доказів

Ви хочете самостійно підготувати заяву та подати її до суду? Пам’ятайте про важливі моменті: при подачі позову ви можете зіткнутися з необхідністю вирішувати специфічні завдання:

  • Розрахувати суму позову – грошовий еквівалент ваших вимог. Він не завжди виражається в сумі боргу або страхової компенсації. При розрахунку доведеться з’ясувати масу нюансів: які суми актуальні для компенсації суперечок різних категорій справ, що може збільшити суму (пільги) або, навпаки, її зменшити (обмеження законодавця).
  • Врахувати показники інфляції за певний період часу.
  • З’ясувати розміри штрафів.
  • Правильно розрахувати суму пені.

Допустили помилку або просто не знаєте, яку суму вимагати – втратите відмінну можливість отримати більшу суму.

Але крім розрахунків, наші юристи готові при складанні позову вимагати всі необхідні документи у третіх осіб, зробивши офіційний запит. Простий громадянин не зможе отримати папери на руки.

Зміст позовної заяви

Офіційний документ, який ви подаєте до суду, повинен обов’язково містити:

  • Найменування судової інстанції. До подачі заяви необхідно з’ясувати підсудність справи.
  • Дані про відповідача і позивача. Важливо: необхідно зібрати відомості, актуальні на даний момент, інакше ви ризикуєте подати позов на людину, яка померла, або виїхав в іншу країну на постійне місце проживання тощо.
  • Ціна позову – аргументована сума компенсації за порушення ваших прав.
  • Чіткий опис обставин справи (вказівка ​​відповідних норм закону).
  • Докази – перелік обставин, які вказують, що відповідач вчинив протиправні дії і порушив закон.
  • Підпис заявника.

Недотримання хоча б однієї вимоги – суд залишить ваш позов без руху до доопрацювання заяви та усунення всіх зауважень. Результат: ви втрачаєте час і можете пропустити встановлені законом терміни на розгляд важливої ​​справи.

Відстоювати свої права необхідно, тож підбирайте для цього ефективні інструменти! Не хочете стати жертвою несправедливого вердикту суду – ми готові надати вам всебічну правову підтримку і привести до перемоги.

pozova.net

Як подати позовну заяву до суду? – рекомендації юриста

Поки депутати імітують реформу судової системи, громадяни щодня зіштовхуються зі ситуаціями, які потребують судового розгляду.

Юристи «Народного контролю» підготували рекомендації, як подати позовну заяву до суду, у відповідності до чинного законодавства.

Отже, перше, що треба знати: кожен має право самостійно підготувати і подати позовну заяву, не звертаючись до юристів чи адвокатів.

ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБХІДНО:

Крок 1. Визначити, до якого суду треба подати позовну заяву;

Крок 2. Написати заяву у відповідності до вимог закону;

Крок 3. Додати до позову докази, якщо вони є;

Крок 4. Подати позовну заяву особисто, через представника або навіть дистанційно.

Крок 1. ДО ЯКОГО СУДУ ТРЕБА ПОДАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ?

Як відомо, судовий процес може пройти три інстанції (стадії) – першу(коли справу розглядають по суті із викликом свідків, розглядом доказової бази, висновків експертів, тощо і ухвалюють судове рішення), апеляційну та касаційну(якщо одна зі сторін не згідна із рішенням першої інстанції).

Отож, спочатку слід подавати позовну заяву до суду першої інстанції. Щоб визначити суд, до якого слід подати саме Вашу позовну заяву, потрібно керуватись наступними правилами:

Крок 2. ЯК НАПИСАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ?

Позовна заява подається в письмовій формі і у ній необхідно вказати:

1) найменування суду, до якого Ви подаєте заяву;

3) зміст Ваших вимог;

5) виклад обставин, якими обґрунтовуєте свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують ці обставини;

7) перелік документів, що додаються до заяви (список доказів);

8) дата подання заяви;

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Недотриманняоднієїі з вимог щодо оформлення заяви є підставою для суду залишити заяву без розгляду.

Якщо суд не прийме до розгляду позовну заяву з першого разу, це не позбавляє Вас права звернутися ще раз.

У разі залишення заяви без руху, суд постановляє ухвалу, в якій буде вказано недоліки позову, які потрібно усунути у встановлений судом строк.

Отож, позовна заява повертається у випадках, коли:

  • Позовна заява не містить усіх перелічених вище пунктів;
  • Позов подано не до того суду;
  • Коли позов подала особа, яка не має на це повноважень (недієздатна, дитина, представник без довіреності);

Відмова у прийнятті позову або залишення позовної заяви без руху без пояснення причин є незаконною.

Крок 3.ЧИ ТРЕБА ПОДАВАТИ ДОКАЗИ?

Варто зазначити, окрім позовної заяви, щоб довести свою правоту, кожна зі сторін має надати якнайбільше доказів, які підтверджують її права. Тобто відповідні матеріали, які підтверджують спір, наприклад, про розірвання шлюбу – свідоцтво про одруження; аліменти – свідоцтво про народження дитини; поділ майна – довідка про купівлю-продаж тощо. Результат судового процесу за однакових обставин, але з різним набором поданих документів, може бути іншим. Чим більше позивач подасть документів, обґрунтує свої вимоги, підкріпить їх письмовими фактами, тим більше шансів, що результат буде на її користь.

Крок 4.ЯК ПОДАТИ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ДИСТАНЦІЙНО?

Якщо Ви перебуваєте далеко від суду, до якого потрібно подати позовну заяву, то можна зробити це дистанційно.

Для цього необхідно надіслати позовну заяву і додані до неї документи через пошту рекомендованим листом із повідомленням про вручення, зазначивши при цьому на пошті повний опис вкладених у лист документів.

nkontrol.org.ua

Вимоги до позовної заяви при подачі до суду.

Статтею 119 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви, згідно яких позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява (наприклад: Каланчацький районний суд Херсонської області).

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий.

В позовній заяві обов’язково має вказуватись повне ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону.
Прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи вказується за даними паспорта цієї особи або іншого документа, що замінює його.

Місцем проживання фізичної особи згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Щодо фізичної особи — підприємця ця норма конкретизується у ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», де зазначено, що місце проживання фізичної особи — це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою — підприємцем.
Найменування юридичної особи включає в себе інформацію про організаційно-правову форму та назву.

3) зміст позовних вимог Зміст позовних вимог — це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, встановлення права власності на земельну ділянку). По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру

Порядок визначення ціни позову передбачено ст. 80 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої ціна позову визначається:

— у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується;

— у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна;

— у позовах про стягнення аліментів — сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

— у позовах про строкові платежі і видачі — сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

— у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі — сукупністю платежів або видач за три роки;

— у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач — сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

— у позовах про припинення платежів або видач — сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

— у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла — сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

— у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, — дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, — не нижче його балансової вартості;

— у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним.

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 61 ЦПК України, згідно із якою не потребують доказування:

— обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

— обставини, визнані судом загальновідомими;

— обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, якщо у цій справі беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

7) перелік документів, що додаються до заяви

Перелік цих документів визначається позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна бути підписана особою, яка її подає, із зазначенням дати її подання.

Необхідність даного реквізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення ж часу подання свідчить про пред’явлення позову в межах строків позовної давності і забезпечує його своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, вказана у позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Частиною 5 ст. 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги.

Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.

Законодавством передбачено, що враховуючи майновий стан позивача, суддя може відстрочити або розстрочити сплату держмита на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, проте в усякому разі не більше як на три місяці з дня пред’явлення позову. Для отримання такої розстрочки чи відстрочки необхідно одночасно з поданням позову звернутися до суду з відповідною заявою, додавши до неї документи, які підтверджують майновий стан позивача. Наприклад, копії пенсійного посвідчення, медичних документів про інвалідність близьких родичів, що перебувають на утриманні, свідоцтва про народження неповнолітніх дітей.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 7 ст. 119 ЦПК України).

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити додаткові відомості про забезпечення доказів або позову, а саме: ким, щодо кого, коли і які заходи забезпечення були вжиті.

Стаття 120 ЦПК України встановлює також обов’язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом копіювання оригіналу, підписаного позивачем. Замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв, особисто підписаних позивачем (або його уповноважених представником). При цьому усі примірники повинні бути ідентичними між собою.

Ті документи, які надаються в копіях для відповідачів та третіх осіб, доцільно подавати суду зшитими (з’єднаними) окремо, оскільки вони у справі не залишаються.

Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Одержавши своєчасно копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

При цьому правила ст. 120 ЦПКУ щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду

Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 Цивільно-процесуального кодексу України, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Частиною 2 статті 11-1 Цивільно-процесуального кодексу України регулюється, що позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов’язковому порядку вносяться:

дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Частиною 3 статті 11-1 Цивільно-процесуального кодексу України вказано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Реєстрація позовної заяви та доданих до неї документів відбувається в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 р. № 173.

При подачі позовної заяви до суду пам’ятайте, що потрібно сплатити судовий збір.

zib.com.ua

Складання позову до суду

Як скласти позов до суду? Інструкція крок за кроком

Найчастіше громадяни звертаються за захистом своїх прав до судів загальної юрисдикції з цивільними позовами (розлучення, аліменти, стягнення заборгованості та інше), тому в даній статті буде розглянуто правила подання позову за цивільним законодавством України.

По-перше, перед тим як почати готувати позов до суду, треба визначитися з підсудністю справи, тому що не рідко буває, що позивач та відповідач проживають в різних районах, містах або країнах. За для цього в нагоді стануть положення статей 107 — 117 Цивільно-процесуального кодексу України.

По-друге, перед тим як почати готувати позов до суду треба пересвідчитися чи не минув час для подачі позову до суду. Позовна давність в межах якої ви маєте право звернутися до суду розраховується у відповідності до статей 256 — 268 Цивільного кодексу України. Загальний строк позовної давності складає 3 роки, та перебіг цього строку починається з моменту порушення прав особи або з моменту, коли стало відомо про такі порушення. Наприклад, особа мала повернути борг до 01.01.2016 року, але дане зобов’язання не виконала та борг не повернула. Строк позовної давності в даному випадку розпочинається з 02.01.2016 та триває до 02.01.2019.

По-третє, після того як ви визначилися з підсудністю, слід визначити з яким позовом ви маєте намір звернутися до суду, з позовом майнового характеру або немайнового. Це питання має суттєве значення для обчислення розміру судового збору, який треба сплатити до подачі позову до суду. Наприклад, якщо ви звертаєтесь до суду з позовом про стягнення заборгованості за розпискою, то це буде позовом майнового характеру. Тоді сума судового збору буде розраховуватися у відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”. Якщо ж ви звертаєтесь до суду з позовом, наприклад, до банку з приводу визнання недійсним пункту угоди про одностороннє підвищення процентної ставки за кредитом, то такий позов вважається позовом немайнового характеру, а, отже, судовий збір буде розраховуватися у відповідності до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”.

По-четверте, після того як ви визначилися з судом до якого будете подавати позов до суду, з предметом позову (майновий або немайновий позов), самий час розпочати готувати сам документ. Щоб позов прийняли до суду та почали його розглядати треба чітко слідувати вимогам ст. 119 та 120 Цивільно-процесуального кодексу України. Законодавство вимагає, щоб позов містив наступне:

1. Повне найменування суду до якого він адресований. Наприклад, Дніпровський районний суд м. Києва.
2. Прізвище, ім’я, по батькові Позивача та Відповідача, їх місце проживання/перебування/місцезнаходження, поштовий індекс, номери телефонів, а якщо позов подається до суду через представника, то необхідно зазначити і його дані (ПІП, адреса, номер телефону). Наприклад:

3. Документ має містити опис обставин, у зв’язку з якими подається позов, та обґрунтування позовних вимог.
Наприклад (коротко), «Громадянин Петров П.П. взяв у мене, Іванова І.І., в борг 1000 грн. під розписку та мав повернути кошти до 01.01.2016 року. Враховуючи ту обставину, що останній не повертає борг вже більше 5 місяців з дня настання кінцевого строку домовленості, я вимушений звернутися до суду з відповідним позовом».
4. Якщо позов майнового характеру, то слід зазначити ціну позову (вона зазначається в «шапці» після даних Позивача, Відповідача та їх представників, а також вказується в тексті позову).
5. Далі, слід зазначити докази якими ви будете доводити те, що ваші права було порушено.
Наприклад, у випадку з ситуацією, що розглядалася вище, це буде копія розписки. Але за для того щоб суд не мав сумніву щодо достовірності наданого Вами доказу, Вам слід під час судового засідання надати суду для ознайомлення оригінал документу (розписки) або належним чином посвідчену копію. Посвідчувати копію може нотаріус або адвокат.
6. Після того як ви виклали ваші обставини справи, необхідно чітко сформувати позовні вимоги, тобто те, що ви просите від суду.
Наприклад, «Прошу стягнути з Петрова П.П. на мою користь, Іванова І.І., суму боргу в розмірі 1 000 грн. за розпискою».
7. Після позовних вимог вам слід зробити перелік документів, на які ви посилались в позові та які ви долучаєте до нього.
Наприклад, «Додатки: копія паспорта Іванова І.І., копія розписки, квитанція про сплату судового збору, копія позовної заяви з додатками для відповідача».
Обов’язково зазначайте скільки аркушів містить той чи інший документ, долучений до позову.
8. Після того як ви склали ваш позов, вам необхідно поставити свій підпис, свої ПІП та дату подачі позову до суду. Всього, за загальним правилом, ви маєте підготувати три примірники позову з додатками: для вас, для суду та для відповідача. Якщо сторін в справі більше (наприклад, треті особи, або одразу декілька відповідачів) кількість пакетів документів розраховується відповідно до кількості сторін. Подаючи позов до канцелярії суду, не забудьте забрати власну копію позову з відміткою про прийняття позову (як правило, це печатка, у вільні строки якої вписується дата прийняття, реєстраційний номер та ставиться підпис відповідальної особи, що прийняла позов).

Якщо ви будете максимально уважними та дотримаєтесь усіх вище зазначених вимог при складанні документу, то ваш позов буде прийнято до суду та розглянуто в найкоротші строки. Якщо ситуація складна і ви не маєте точного уявлення про те, як саме обґрунтувати свої доводи або звертаєтесь до суду вперше, — ліпше скористуйтеся допомогою кваліфікованого юриста чи адвоката. Це не лише знизить ризик відмови у прийнятті вашого позову, або залишення його без розгляду, але й підвищить ваші шанси на успішний розгляд справи на вашу користь.

lawyer.ua

Складання позову до суду

17 лютого 2017 14:07

Як написати позовну заяву?

«Доступ до правди» продовжує публікувати найцікавіші фрагменти посібника «Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації?», розробленого юристами Центру демократії та верховенства права.

В основу посібника лягли рекомендації щодо оскарження дій розпорядників інформації, які юристи ЦЕДЕМ надавали під час консультування громадських активістів, та напрацьована судова практика.

Приступаючи до написання позовної заяви , слід пам’ятати про такі положення статті 105 КАС України:

1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

2. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.

3. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Окрім цього, варто відвідати офіційний веб-сайт «Судова влада України», а також офіційний веб-сайт суду, до якого Ви будете звертатися з позовом. Там можна почерпнути інформацію про особливості розгляду адміністративних справ і ознайомитися з переліком і умовами надання судово-адміністративних послуг, які надаються конкретно цим судом. Також можна переглянути судову практику в подібних справах на Єдиному державному реєстрі судових рішень, особливо, якщо Ви у чомусь сумніваєтесь або не знаєте як викласти те чи інше положення.

Загалом позов може бути складено у довільній письмовій формі. Проте існує кілька формальних вимог, що передбачені процесуальним законодавством, дотримання яких є обов’язковим. У позові обов’язково потрібно зазначити інформацію, передбачену статтею 106 КАС України.

Умовно, для полегшення написання позовної заяви, її можна поділити на окремі частини.

Складаємо заголовок

У позовній заяві, у верхньому правому кутку, обов’язково слід зазначити:

1. найменування суду до якого подається позовна заява (точне найменування можна подивитися на офіційному веб-сайті «Судова влади України»);

2. ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є – у випадку, коли позовна заява подається представником;

4. ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

5. назва документу: позовна заява .

До якого суду звертатися та хто може бути відповідачем вже розглядалося вище у цьому ж розділі, тож зупинимося детальніше на вимогах до позивачів.

Чи може бути позивачем об’єднання громадян

без статусу юридичної особи?

Об’єднання громадян, які не мають статусу юридичної особи, мають право як звертатися до розпорядників інформації з запитами, так і захищати своє порушене право у суді.

Витяг з пункту 9.7 Постанови Пленуму ВАСУ № 10

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 21 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання без статусу юридичної особи, мають право одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Громадські об’єднання без статусу юридичної особи віднесено до числа запитувачів публічної інформації також і пунктом 1 частини першої статті 12 Закону № 2939-VІ.

Разом із тим за статтею 48 КАС України процесуальною правоздатністю володіють лише ті громадські організації, які мають статус юридичної особи; громадські організації без такого статусу не здатні виступати учасниками адміністративного процесу, у тому числі звертатися до адміністративного суду з позовами.

У зв’язку з цим суди повинні мати на увазі, що невизнання за об’єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд (§ 41 рішення Європейського суду від 16 грудня 1997 року у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції» (Сase of the Сanea Сatholic Сhurch v. Greece). Таким чином, громадські об’єднання без статусу юридичної особи повинні допускатися до участі у судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Хто такі представники в адміністративному процесі?

Витяг зі статті 56 КАС України

1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

2. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

3. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Складаємо описову частину

У позовній заяві після назви документа слід обов’язково зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги .

Обставинами справи є короткий виклад фактів, який доводить порушення права запитувача на отримання публічної інформації.

Наприклад, у випадку відмови у задоволенні запиту позивач повинен зазначити коли, як і до кого подавав запит, яку інформацію/документи просив надати і що саме, в якій формі на це відповів розпорядник.

Викладаючи факти, слід підтверджувати їх доказам . Якщо отримати докази самостійно не можливо, можна заявляти клопотання про витребування їх судом, вказавши причини чому їх отримати не можливо.

Також у позовній заяві варто вказати які норми і яких нормативно-правових актів порушив відповідач (щонайменше Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Дуже часто розпорядники порушують навіть свої внутрішні акти, що регулюють доступ до публічної інформації, якою вони володіють. Тому в процесі підготовки позовної заяви можна проаналізувати такі акти та у випадку виявлення порушень – зазначити про це у позовній заяві.

Бувають випадки, коли порушення права запитувача на доступ до публічної інформації відбувається на підставі внутрішнього акту розпорядника, що не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» (наприклад, розпорядник відмовляє у доступі до засідання колегіального суб’єкта владних повноважень на підставі внутрішнього положення, що регулює порядок проведення такого засідання). Тоді варто оскаржувати не тільки відмову розпорядника, але й такий внутрішній акт.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, окрім вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», варто посилатися на вимоги:

1. постанови Пленуму ВАСУ №10, що є обов’язковою для застосування усіма адміністративними судами;

2. рішення інших судів (особливо апеляційних, ВАСУ чи Верховного Суду України) в аналогічних справах – вони не є обов’язковими для судів першої інстанції, але, часто їх беруть до уваги.

Приймаючи рішення, суди зобов’язані дотримуватися наступної статті КАС України

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обстави, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);

4) безсторонньо (неупереджено);

6) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилатися на цю статтю не обов’язково, але використати її для обґрунтування позовних вимог та неправомірності дій розпорядника інформації варто.

Складаємо заключну частину

У позовній заяві, після викладу обставин справи, слід обов’язково:

1. викласти зміст позовних вимог, а в разі подання позову до декількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів ;

2. зазначити клопотання (за необхідності);

3. подати перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

4. поставити підпис і дату .

З якими позовними вимогами можна

звертатися до адміністративного суду?

В заключній частині позову потрібно зазначити, що саме Ви просите суд зробити. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про :

1) скасування або визнання нечинним рішення розпорядника інформації (або окремих його положень), наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо

2) зобов’язання відповідача вчинити певні дії: надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення конкретного розпорядника тощо;

3) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, наприклад, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;

4) стягнення з відповідача коштів, наприклад, судових витрат і/або коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю ;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень, наприклад, права міського голови приймати розпорядження про затвердження розміру витрат на копіювання та друк документів.

З якими клопотаннями можна звернутися до суду?

Відповідно до статті 106 КАС України у разі необхідності у позовній заяві зазначаються клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.

Які документи додавати до позовної заяви?

Формально, відповідно до вимог частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За загальним правилом кожна сторона у справі надає суду докази, тобто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.


Які письмові докази слід додавати до позовної заяви?

1. Копію надісланого запиту

Якщо запит було надіслано електронною поштою, то потрібно надати суду як доказ скріншот такого запиту.

Із практики. У випадку, коли відповідь на електронний запит не надійшла, краще повторно подати письмово (звичайною поштою) до розпорядника такий запит, адже не всі суди приймають скріншоти як допустимі докази. Як правило суди визнають їх допустимими доказами за умови відсутності заперечень від інших осіб, що беруть участь у справі.

Якщо запит надсилався звичайною поштою додайте докази його відправлення (квитанцію, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення цінного листа тощо).

2. Копію відповіді розпорядника

При оскарженні ненадання відповіді у строк, встановлений законом (5 днів), варто додати і конверт, на якому відображено поштовий штемпель і видно дату відправки.

Якщо відповідь надійшла на електронну адресу – скріншот такої відповіді.

Для прикладу, якщо оскаржується недостовірність наданої на запит інформації, позивач може надати будь-який інший доказ, що така інформація є неправдивою (наприклад, відповідь на ідентичне питання на інший запит до цього розпорядника, виписку із офіційних реєстрів, витяг із офіційних повідомлень у пресі, де орган влади вказував інше, ніж у відповіді на запит, а також відповіді на запити інших розпорядників на аналогічні питання тощо).

Перевіряємо реквізити позовної заяви

Перед поданням позовної заяви, коли вона вже написана, видрукувана і, навіть підписана, варто ще раз перевірити чи дотримані всі вимоги статті 106 КАС України.

Витяги зі статті 106 КАС України

1.У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п’ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

5.Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У випадку, якщо позивач не зазначив якихось обов’язкових складових позову, суд залишить позовну заяву без руху і надасть час для усунення конкретного недоліку (тобто зазначить, що саме потрібно змінити). Якщо в цей строк недоліки не будуть усунені – суд поверне позов і не буде розглядати справу.

На замітку позивача! Найтиповішими помилками при формуванні позовних вимог є:

Прохання притягнути посадову особу розпорядника до відповідальності за порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» (як вже неодноразово зазначалося адміністративні суди не вирішують справи про накладення адміністративних стягнень. Уповноважений ВРУ з прав людини складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення і самостійно подає його до загального суду. Самостійно запитувач не може звернутись до суду для притягнення винної особи до відповідальності)

Оскарження ненадання відповіді на звернення чи адвокатські запити (адміністративні суди розглядають справи тільки щодо порушення права на доступ до публічної інформації. Оскарження порушень щодо звернень громадян, адвокатських запитів, а також запитів депутатів здійснюються в іншому порядку).

Оскарження дій суб’єктів, які за законом не є розпорядниками інформації (наприклад, ненадання депутатом місцевої ради інформації на запит)

Не зазначення поважності причин пропущення строку звернення до суду, якщо такі строки було пропущено.

Посібник підготовлено експертами Центру демократії та верховенства права за підтримки Уряду Швеції. Думки, висновки та рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції.

dostup.pravda.com.ua

Смотрите так же:

  • Пособия по рисованию для детей Детские развивающие игры, уроки, поделки Игры для детей, поделки, аппликации, оригами, раскраски, рецепты. Учебник по рисованию для детей Изобразительное искусство Книжная полка Наше новое приобретение - учебник по рисованию для первого […]
  • Код права собственности Подтверждение права собственности на домен с помощью Google Analytics Если вы используете Google Analytics для отслеживания трафика веб-сайта в домене, вы можете подтвердить право собственности на домен и активировать G Suite с помощью […]
  • Жалоба на судоисполнителей Куда жаловаться на судебных приставов? Куда жаловаться на судебных приставов – такой вопрос нередко возникает у граждан, пытающихся вернуть долги при помощи судебных приставов-исполнителей. Конечного результата от приставов можно ждать […]
  • Ульяновск адвокаты по уголовным делам Адвокат по уголовным делам. Уголовный адвокат в Ульяновске. Адвокат Солодовников Денис Владимирович Не откладывайте на потом, звонок адвокату! Номер телефона адвоката по уголовным делам: (8-903-33-757-29) должен быть, записан у Вас в […]
  • Штрафы автосервису Штрафы автосервису Главная ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Судебная практика Суд удвоил суммы штрафов автосервису ООО «Прокси Центр» В соответствии со ст. 32.2 КоАП РФ административный штраф должен быть уплачен лицом, […]
  • Как написать претензию в налоговую Жалоба на бездействие налоговой инспекции: образец Актуально на: 13 июля 2017 г. Жалоба на бездействие налогового органа (образец) Если плательщик считает, что налоговики бездействовали в то время, когда должны были действовать, и из-за […]

Обсуждение закрыто.