Правила життя цигарки

Оглавление:

Євген Заплетнюк

священик, публіцист, місіонер

“Із цигарками до раю не пускають…”

– Я маю не так вже й багато знайомих священиків, але і серед них траплялися такі, які підвладні цій звичці. Чи є це нормою в церковній спільноті? Чи можуть палити священики?

– Очевидно, ви підтримуєте стосунки не з найкращими представниками нашого соціального прошарку. Хоча дійсно, священики – це не ангели, послані нам із небес, а типове породження свого соціуму та свого часу. Відоме прислів’я про те, що: «Який піп – така і парафія», в контексті нашої розмови, я б сміливо міг процитувати й навпаки: «Як парафія (виховала), таким священиком і став учорашній семінарист». Ніяких чудес тут не варто сподіватися, принаймні, в глобальних масштабах.

Насправді, переконлива більшість духовенства всіляко сторониться цієї пристрасті. Якщо й, дійсно, існують отці, які люблять подихати смердючим димом, то найчастіше це люди, які прийшли до священства з важким тягарем мирського життя, й досі не можуть успішно адаптуватися в нових умовах. Безперечно, паління серед віруючих не вітається. Навпаки. Якщо людина викуривши цигарку спробує потрапити до Сповіді та Причастя, швидше за все її до Причастя не допустять. І вже напевне, цього гріха повинні цуратися служителі вівтаря.

Пригадую, за час мого навчання, а згодом викладання в духовній семінарії, кілька юнаків мали великі неприємності через те, що були піймані «на гарячому» – під час паління. Якщо семінариста можуть «зловити», то вже над священиком ніхто не стоїть, окрім його совісті. Хіба в людини мало може бути таємних гріхів? Все ж, хотів би вас заспокоїти. Серед представників всіх професій людства, саме серед духовенства відсоток курців найменший і близький до нуля.

Здається, наша з вами розмова буде перша в історії Церкви, яка настільки відверто поставить питання паління священнослужителів. Говорити про те, чого не існує – улюблена справа для популістів і журналістів *смайлик*.

– Чи відома вам методика, яку застосовують, щоб позбутися від цієї звички?

– Існує чимало дієвих методик для того, щоб позбутися паління. Вони необов’язково мусять бути саме церковного походження. Хоча, безумовно, якщо в якомусь конкретному випадку маємо справу з палінням не як з психічним, а духовним захворюванням людини, допомогти їй зможе лише священик. Яким способом? Усе залежить від причин, які змушують людину ставати рабом цигарки. Так само, як обжерство лікується постом, а скнарість милостинею, схильність до паління лікується участю людини у більш корисній та продуктивній праці, в т.ч. молитві, зайняттям свого розуму корисними для душі та духу справами – читанням Святого Писання, Житій Святий, іншою роботою. І звісно – уважною Сповіддю та Причастям.

“Із цигарками до раю не пускають…”

– Чи є в Біблії якісь згадки про паління?

– Згадок про паління в Святому Писанні, безумовно, немає, оскільки паління, таким, як ми його знаємо тепер, з’явилося всього лиш трохи більше п’ятсот років тому. А Біблія писалася починаючи з XІІІ ст. до Різдва Христового. Все ж, чимало вказівок і вимог до віруючих мають прямий стосунок і до пристрасті куріння. З вашого дозволу, я б хотів кілька з них процитувати.

Один із моїх улюблених віршів з послання до Коринтян: « Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!». ( 1 Кор. 6:19-20 )

«Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня»( 1 Ін 3:4 ).

«Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?» ( Рим. 6:16 )

Віруючий курець, і тим більше священик, дає підстави сумніватися у чистості всієї Церкви: «Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано» ( Рим. 2:24 ).

«Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники…» ( 1 Кор. 6:9 )

«Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!». ( 2 Кор. 7:1 )

– Що б порадили ви, як духовний наставник, людям, які залежні від даної звички?

Я б радив людям якомога швидше позбавлятися будь-яких залежностей, в т.ч. і залежності від тютюну. Це не тільки продовжить життя та покращить фізичне здоров’я, але й зможе дати людині щось дуже цінне – свободу. Ми так часто говоримо про свободу та незалежність від усіх і від усього, що вже перестали розуміти справжній зміст цих понять. Знаєте, коли людина вийде з в’язниці не подолавши своїх пристрастей, то дуже швидко повертається туди знову. А чому? Бо вона отримала лише формальну свободу, насправді залишаючись рабом своїх старих гріхів. Свобода людини – це її можливість вільно обирати добро. А якщо курець щодня упродовж десятків років скурював по пачці цигарок, то про яку свободу можна говорити? Це жахливе рабство та навіть страшніше рабства. Жоден раб не хотів би стати рабом добровільно. А курці – хочуть.

– Чи вважаєте ви, що маєте право відмовляти людей від цієї звички?

– Як душпастир, відмовляти людей від гріхів я маю не тільки певне право, але й отримав це своїм безпосереднім обов’язком під час рукоположення. Зрештою, кожен священик покликаний на служіння саме для того, що допомагати людям ставати вільними у Христі. Господь настільки нас любить, що залишив нам Церкву та конкретні вказівки, слідкуючи за якими ми переходимо від того пекла, в якому живемо зараз, до Царства Божого. Дуже дивно було б не скористатися людині добрими порадами священика, який на цьому розуміється трохи більше ніж інші. А ще, як людина, яка сама не палить, я можу засвідчити власним прикладом, що щасливо жити без паління цілком можливо.

– Що ховається в цій звичці поганого, окрім шкоди для здоров’я?

– Небезпека цієї пристрасті полягає не тільки в шкідливості смол та нікотину на організм. Зазвичай, студентами чи парафіянам я пояснюю про шкоду паління на дуже простому прикладі. Перш за все, паління небезпечне тому, що смердючий недопалок стає господарем над людиною. Деякі люди вважають, що з цигаркою вони виглядають «крутіше». Насправді, все точно навпаки. Людина, яка має пристрасть до паління, очевидно всім показує те, що цигарка, ціною в 1 гривню, перемогла їх силу волі, зробила безпорадними та беззбройною.

– Як бачимо, ані соціальна реклама, ані шалені ціни на тютюнові вироби, ані загроза для здоров’я самого курця і його оточення – не діють. – З чого треба починати на вашу думку, щоб зберегти здоров’я і екологію?

– На початковій стадії залежності від згубної звички людину можна відучити просто доносячи інформацію про реальну шкоду для організму. Для людей, здатних думати на перспективу, чудовим способом позбавитися паління є відомий метод Аллена Карра. Він надзвичайно дієвий, і за багато років успішно підтвердив свою ефективність. У більш «запущених» випадках слід говорити не про психічну, але духовну хворобу, яку вилікувати можна лише у храмі. І це я кажу не тому, що я священик, і повинен так казати. Якраз навпаки. Я захотів стати священиком вже після того, як переконався у неймовірній силі Божій, яка здатна вилікувати будь-яку нашу тілесну чи духовну слабість.

Ставлення до паління в суспільстві змінювалося упродовж віків. Від поблажливого в один час , до категоричного осуду та неприйняття в інший. Як би там не було, для віруючих людей є очевидним, що паління – це певний спосіб самогубства душі та тіла. Можливо, він і не є моментальним, зате цілком дієвим. Із іншого боку, всім також відомо, що пасивне куріння наносить людям не меншу шкоду. А відтак – кожен курець є ще й пасивним убивцею тих, хто навколо нього.

Хоча й про гріх куріння цигарок у Біблії нічого не сказано прямо, здоровий глузд говорить уникати цієї згубної звички, оскільки ця, як і будь-яка інша хімічна залежність, робить людину своїм рабом, затуляючи її увагу на інші, значно важливіші речі.

Людина, яка палить, лише за це одне не обов’язково потрапить до пекла. Однак, якщо вона свідомо продовжуватиме палити, то й до Царства Божого потрапити їй буде дуже не просто: з цигарками до раю не пускають.

Розмовляла Ольга Терещук, “Лайк”.

bogoslov.org

Правила життя цигарки

Проект «Зменшуй шкоду з Олександром Колядою» присвячений шкідливим звичкам та головному питанню – чи можливо знизити негативні наслідки для організму і дозволити собі маленькі слабкості?

Відповіді дає Олександр Коляда – науковий співробітник лабораторії епігенетики Інституту геронтології Національної академії медичних наук України.

Ці земляни виглядають безглуздо. Вони регулярно підіймають келихи за здоров’я, бо дуже його цінують. Купують сигарети, на кожній пачці яких написано, що куріння призводить до чогось поганого. Про шкоду куріння знають усі. У серйозності цієї тези хтось сумнівається, хтось її недо- або переоцінює. Хтось взагалі про неї не думає. Але розуміють усі.

Часто шкоду від куріння помилково приписують нікотину. Тому самому, крапля якого вбиває коня. До речі, якщо ви захочете вбивати копитних іншим алкалоїдом – кофеїном, то вам знадобиться не набагато більше – 20 крапель. А коня можна вбити і сіллю. Для ссавців летальна доза солі — 3г/кг ваги.

Треба розуміти, що вбивство коня краплею нікотину – це загальна метафора на позначення шкоди сигарет. Сама шкода нікотину дуже сумнівна. Цієї речовини немає ні в переліку наркотиків, ні в списку речовин, що викликають рак.

З концентрацією нікотину у горезвісній краплі дуже складно зустрітися в реальному житті, якщо тільки у вас немає лабораторії з очищення нікотину у підвалі.

У реальному житті невеликі дози нікотину , в основному , демонструють цікавий та корисний ефект, наприклад, на мікробіом кишечника або при лікуванні шизофренії та ожиріння. Як і будь-яка речовина, нікотин має фізіологічні ефекти, які можна застосувати для лікування хвороб, але у великих дозах він шкідливий. Це стандартна історія: не шкідливо тільки те, що взагалі не працює.

Нікотин має суттєвий вплив на мозок, він нас розслаблює та допомагає краще думати. Як речовина організму він подобається, і ми до нього звикаємо. Проблема в тому, що «нешкідливий» нікотин упакований у дуже нездоровий засіб його доставки – сигарету. У ся шкода паління пов’язана насамперед з процесом спалювання тютюну, а зовсім не з нікотином, який до того ж при спалюванні руйнується дуже швидко.

Саме акт горіння тютюну призводить до виділення смол, бензолу, формальдегіду і бензопірену, які при вдиханні завдають шкоди нашим легеням.

Бензопірен характерний не лише для сигарет, він міститься у значних дозах, наприклад, у копчених шпротах, 2 баночки яких рівносильні пачці сигарет за вмістом цієї речовини. Тому горіння тютюну – річ не унікальна, всі речовини в результаті його згорання для нас однаково некорисні, незалежно від того, як ми їх споживаємо: в рибі, м’ясі або через дим.

Сигарета – дуже дивна річ. Температура на її кінці сягає понад 700 градусів за Цельсієм. При цій температурі згорає все , і руйнується нікотин. Сигарета повинна горіти для того, щоб гаряче повітря проходило через неї і при температурі 200-300 градусів збагачувалося нікотином, заради якого людина палить.

Розуміючи анатомію сигарети та її шкоду ( акт горіння і вдихання його продуктів ), можна визначити кроки зі зменшення негативного впливу куріння на здоров’я.

  • Курити так чи інакше погано, кинути палити в будь-який момент – дуже складно, але це найкращий вибір, який ви можете зробити. Проте є і менш радикальні рішення, які допоможуть знизити шкоду куріння, поки ви ще не зважилися на кардинальний крок.
  • Шкода для здоров ’ я людини виникає не від нікотину, а від продуктів згорання. Всі альтернативні способи доставки нікотину – менш шкідливі. Мова йде про пластир з нікотином, жувальні гумки з нікотином, жувальний тютюн, електронні сигарети та системи нагрівання тютюну.
  • Слід зазначити, що електронні сигарети мають іншу потенційну шкоду, яка пов’язана не з курінням, а з вмістом у них ароматизаторів. Останні дослідження показали, що деякі ароматизатори низької якості – потенційно небезпечні. У сфері електронних сигарет корисно – стежити за інформацією і новими дослідженнями.
  • Система нагрівання тютюну та її аналоги працюють за принципом нагрівання, а не згорання. Це дозволяє знизити ризики куріння , хоч і не повністю, але значною мірою.
  • Намагайтеся не курити, коли ви п’яні. По-перше, це не так красиво, як вам здається. По-друге, в нетверезому стані з’являється ризик викурити забагато сигарет.
  • Якщо ви вже палите, то купуйте хороші сигарети. Це не порада, як правильно почати курити. Правильно не починати курити взагалі. Але якщо вже так сталося, сигарета стала звичкою, і ви поки не маєте сил кинути – куріть щось дороге і якісне. Витрачених грошей рано чи пізно вам стане шкода, і ви задумаєтеся над тим, щоб палити менше. Крім того, існує шанс, що дорогі сигарети якісніші за дешеві.
  • Не використовуйте звичайні та електронні сигарети з ароматизаторами. Кожна додаткова речовина, яка надходить до вашого організму, може бути потенційно шкідливою.
  • Не переходьте на легкі сигарети для зниження шкоди. Легкі вони тільки через знижений вміст нікотину, горіння в них відбувається так само, як і у всіх інших сигаретах.
  • Куріть менше. У цьому вам допоможуть звички: кладіть сигарети якнайдалі від себе, щоб до них треба було далеко і нудно йти, не беріть з собою запальничку. Якщо сила волі вам не допомагає стати здоровим, то покладайтеся на лінь, вона сильніша.
  • Не паліть одразу після фізичного навантаження. Після вправ ми дихаємо глибше і швидше, що прискорює надходження смол до легенів. З тієї ж причини не куріть відразу піся сексу. Знайдіть інше застосування вашим губам.
  • Не пийте БАДи та вітаміни, які знижують шкоду куріння. По-перше, їх не існує, як і таблеток для профілактики раку. По-друге, вони можуть зашкодити, якщо вам їх не призначив лікар. По-третє, люди, які вірять у такі таблетки, дозволяють собі палити більше, а вам це не потрібно.
  • Є неочевидні ризики, пов’язані з горінням і сигаретами. Не паліть на заправках, у ліжку, гасіть недопалки, не викидайте їх в урни з папером. Вибухи і пожежі трапляються рідко, але вбивають швидко.

Головне, пам’ятайте – немає такого віку, коли пізно кинути палити або перейти на більш безпечні способи вживання нікотину. Навіть якщо ви палите 20 років і ніяк не можете змусити себе кинути – не думайте, що для вас все втрачено. Що раніше почнете знижувати шкоду, тим довше проживете.

Тема наступного матеріалу – вітаміни та біологічні добавки. Наскільки вони корисні та про що мовчать виробники? Залишайте ваші запитання на цю тему у коментарях.

Текст та фото надані Олександром Колядою

life.pravda.com.ua

Правила життя цигарки

Кожному з нас ще з дитинства відомо, що сигарети та алкоголь – це шкідливі звички.

Куріння згубно впливає на серцево-судинну систему, може стати причиною раку, астми та викликає інші проблеми зі здоров’ям.

Зловживання алкоголем призводить до проблем із органами травлення, «вбиває» печінку та змінює психологічний стан людини.

Логічно, що від шкідливих звичок краще відмовитися, і зробити це вчасно, доки вони не зруйнували нам життя.

Чимало українців уже обрали такий шлях. За даними дослідження, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у 2017 році, поширеність куріння в Україні за останні сім років зменшилася на 20%.

Все більше українців обирають здоровий спосіб життя: стає модно займатися йогою, спортом, бігати на марафонах, чистити організм за допомогою детоксу та відмовлятися від вживання м’яса.

Разом зі зміною стилю життя змінюються і вподобання, а отже – оточення.

ШТУЧНА СПРОБА ВИЙТИ ЗА МЕЖІ ФОРМАЛЬНОСТІ

Постери із соціальною рекламою, які з’явилися в столичному метро цієї зими, повідомляють, що 80% молоді починають палити з ароматизованих сигарет.

Часто перша цигарка трапляється ще у середній школі. Зазвичай, у дітей це зумовлюється бажанням здатися дорослішим, штучно підвищити свій статус в очах інших, або – увійти в певну компанію.

Також бажання спробувати сигарету може виникати через штучно сформований стереотип про те, що паління знімає стрес та допомагає врівноважити емоційний стан.

Паління – це соціальний феномен, який вирішує, до якого з неформальних кланів – курців або не курців – належиш ти.

Це феномен, навколо якого створюються окремі культури.

Як приклад – вейп-культура, мода на яку поширилася за останні кілька років.

Або культура куріння кальяну, що спричинило появу численних кальянних на будь-який смак. Кальян асоціюється із способом відпочинку, і для багатьох уже став невід’ємним елементом дозвілля. Своєрідним стрижнем, довкола якого ведеться саме спілкування.

«Скажімо, тобі призначають бізнес-зустріч у кальянній, бо знають, що ти дуже любиш курити кальян. Це має ніби розслабити та перевести бесіду в більш неформальну площину.

А ти приходиш і кажеш, що кинула. Ну або просто сьогодні не хочеш. І все, розмова уже не піде так, як мала б, все захиталося«, – розповідає блогерка з Києва Надія Алексіна.

Дівчина ділиться власним досвідом відмови від куріння та алкоголю. Каже: ці шкідливі звички – не лише спосіб заповнити вільний час, але і елемент корпоративної культури, якщо розглядати питання в такій площині.

«Якщо ви працюєте в офісі, то, мабуть, помітили, що є спілкування формальне і неформальне. Все найцікавіше чомусь відбувається на «курилці», – коментує Алексіна. – Наприклад, там ти можеш розговорити шефа, увійти до нього в довіру, а потім, ніби ненароком, попросити підвищення зарплати.

Ті ж співробітники, які не виходять за межі формального спілкування, не можуть собі такого дозволити«.

Тобто, куріння ніби надає певну привілейованість: на курилці всі рівні, незалежно від соціального статусу та посади. Останні плітки можна почути саме там. Там приймаються неформальні рішення, вплинути на які можна, лише якщо ти теж вийшов покурити і став свідком такої бесіди.

Саме слово «курилка» вже давно стало синонімом місця, де можна потеревенити на різноманітні теми, обговорити життєві питання та пожартувати. На багатьох інтернет-форумах цим словом називають гілку, де користувачі можуть спілкуватися не по загальній темі форуму.

Михайло Куліш почав вживати алкоголь у 13 років, палити – в 11. Пити кинув в 19, нині може дозволити собі лише пиво пару разів на місяць або на свято. Від цигарок відмовився у 23 роки.

«Паління дійсно допомагало в спілкуванні. На курилці всі знаходяться, скажімо так, на рівних умовах.

Це як пауза в грі – психологічно це розвантажує і зближує. Сигарети чомусь сприяють зближенню людей і з цим важко сперечатися«, – говорить Куліш.

Проте додає: можна цілком жити і без цього, а питання вирішувати під час неформального спілкування за горнятком кави.

Ще одна співрозмовниця, Кіра Звіренецька, розповідає, що через подібні чинники їй досить довго було важко відмовитися від паління повністю.

«Навіть коли я зрозуміла, що більше не маю фізичної залежності від цигарок як такої, тобто, можу однаково і палити, і не палити, все одно доводилося тривалий час виходити на перекур з іншими, за компанію, – розповідає дівчина.

Так, наприклад, коли ти сидиш у барі з компанією, і всі курці виходять на вулицю, а ти лишається всередині, відчуття, що ти якась біла ворона.

Доводиться виходити теж, хоча би просто постояти поряд, аби нічого не пропустити. Але ж постояти поряд – це теж куріння, тільки пасивне«.

АЛКОГОЛЬ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ЧИННИК

Алкоголь – ще один елемент, який здавна впливає на встановлення неформальних зв’язків між людьми.

Культура вживання алкогольних напоїв в Україні формувалася протягом кількох віків. Суттєво вплинула на це поява горілки.

«Достеменно відомо, що з другої половини ХІХ сторіччя горілка полонить все більшу кількість людей, особливо це стосується промислових районів – якщо в селах споживання горілки було регламентовано певними подіями (весілля, толока), кожен мешканець залежав від суспільної думки і пияків висміювали, то робітничі поселення, які утворювалися з тих же селян, були суцільним плацдармом пиятики«, – йдеться у матеріалі, присвяченому раціону давніх українців, що опублікований на сайті depo.ua.

Пити люди почали не лише до певної події, але й просто після робочого дня, отримавши зарплатню.

«Мы должны помнить о нужде, о тяжелом труде и всей тяжелой жизни человека: они-то особенно сильно и тянут его к кабаку, когда есть поблизости этот кабак«, – розповідає унікальна брошура «Будем трезвы», надрукована 1917 року видавництвом «Задруга», присвячена проблемам алкогольної залежності, від якої страждало тогочасне населення.

У брошурі йдеться про те, що люди вживають алкоголь не від хорошого життя: найбільше до чарки призвичаюються ті, кому не по кишені винаймати цілу квартиру, а вистачає лише на ліжко в спільній кімнаті. Також – не грамотні, та робітники із малою зарплатою. Більше витрачають на спиртні напої ті, в кого робочий день – довший.

«Чем меньше получает, чем хуже ест, чем меньше отдыхает тем больше и злее пьет рабочий«, – вважають автори видання.

Дійсно, така тенденція має місце і сьогодні. Алкоголь для багатьох є штучним способом легко і швидко зняти напруження, розслабитися та провести час весело.

Дарма, що цей ефект триває лише короткий час, а коли алкогольне сп’яніння проходить, приходить усвідомлення, що навколо нічого не змінилося, а проблеми ніяк не вирішились.

«З другої половини ХХ сторіччя безліч колективних свят спонукають до спільного вживання алкоголю, практика «виставляння» за народження дитини, день народження, вихід на пенсію, купівлі нових меблів, проводи в армію, травневі свята, вручення першого паспорту, новосілля посилювали темпи вживання міцного алкоголю, але не сформувало культуру вживання«, – йдеться у вже процитованому матеріалі на сайті depo.ua.

Тобто, алкоголь формує міцні традиції, соціальні ритуали, з якими ми досі співіснуємо і сьогодні.

Так, традиція «виставлятися» за День народження перед колективом на роботі поширена у суспільстві настільки, що навіть люди, які самі перестали вживати алкоголь, все одно змушені нести на роботу пляшку під тиском соціальних стереотипів.

«Алкоголь також психологічний каталізатор, проблеми і страхи під час розмов виходять зовні. У тверезому ж стані не всі зможуть говорити про це відверто«, – розповідає Алексіна.

Дівчина каже: в її житті був випадок, коли після відмови від алкоголю довелося розійтися з тодішнім хлопцем, адже без «допінгу» вона перестала його розуміти.

Спільне розпивання алкогольних напоїв – процес, який нібито зближує, адже між людьми з’являється щось споріднене.

Здається, що ви з друзями маєте купу тем для поговорити, готові пройти «Крим і рим, і мідні труби», можете відірватися на повну. Проте варто відмовитися від алкоголю, як коло друзів раптово зменшується.

«Буває, дзвонить друг, каже, мовляв, давай зустрінемось, я взяв пляшку вина і зараз приїду, – розказує Алексіна.

Тоді кажеш йому, добре, але я не п’ю зараз. І одразу починається: «Ой, тоді давай іншим разом». Або намагаються тобі дорікнути, типу, ну ти що, мене не поважаєш? Бачимось раз на місяць, і ти навіть не можеш зі мною випити!«

Відмова від алкоголю дозволяє передивитися коло знайомих і тих, кого завжди вважав друзями, додає Куліш.

Те, що він перестав вживати алкоголь «для настрою» підштовхнуло його до пошуку однодумців – людей, яким так само не потрібен допінг, аби почуватися весело.

«Я передивився своє оточення і відмовився від спілкування з багатьма друзями, бесіди та пригоди з якими траплялися переважно «під алкоголем«, – зізнається хлопець.

Деякі співрозмовниці також розповідають, що часто вагітність стає приводом переглянути власне оточення та відсіяти друзів, яким раптом стало нецікаво проводити час без алкоголю.

«У мене була подруга ще зі шкільних часів. Ми проводили багато часу разом, і от, коли я завагітніла, так вийшло, що ми перестали спілкуватися. Мене просто перестали кудись кликати, більше не пропонували зустрітися.

Варіант піти на каву, випити чаю чи відвідати музей просто не розглядався«, – ділиться своєю історією киянка Тетяна.

Така ж історія у іншої молодої мами, назвемо її Наталя. Вона не хоче називати свого імені, але згадує, що коли завагітніла, більшість людей з колись великої та шумної компанії просто забули про неї.

«Ніхто навіть не подзвонив спитати, як у мене справи«, – жаліється дівчина.

Читай також:

«Не всі розуміють, як це – веселитись і дуркувати, нічого заздалегідь не вживаючи. Більшість не може собі дозволити, наприклад, піти поспівати у караоке, коли тверезий. Я можу. Інших це дивує і лякає.

Також багатьом заздрісно, що на ранок після гулянки всім буде погано, а мені – ні, бо я не пив«, – говорить Дармостук.

Про себе додає, що разом зі здоровим способом життя до нього прийшли інші інтереси. Разом із дружиною вони ходять у театри та оперу, відвідують різноманітні культурні заходи та багато подорожують.

«Добре, коли людина здатна усвідомити той факт, що алкоголь і сигарети дають штучні відчуття, – резюмує Звіренецька. – Робити все те ж саме, але без алкоголю – входити у нові компанії, знайомитися з іншими, веселитись, відпускати емоції, ділитися переживаннями з друзями, можуть не всі.

Але треба намагатися переступити через власні страхи. Бо лише тоді можна щось у собі змінити«.

Олександра Горчинська, журналістка, спеціально для УП.Життя

life.pravda.com.ua

Правила життя [СТБ]

Информация

Описание: Життя сповнене сюрпризів i непередбачених ситуацій. Не завжди приємних, не завжди бажаних. Виникають проблеми, які нерідко переростають у безвихiднi ситуації. Вони повторюються i не раз: в інших обставинах, з іншими людьми. Показать полностью… Навіщо ж кожному з нас вирішувати їх знову i знову, якщо більшість проблем можна попередити? Достатньо лише знати правила життя! Заради власної ж безпеки.

У вересні 2006 року телеканал СТБ запустив в ефір масштабний проект власного виробництва «Правила життя». З самого ж початку виходу в ефір передача стала справжньою подією в суспільному житті України. «Правила життя» – це цикл публіцистичних передач, що висвітлюють проблеми сучасної України. Теми кожної передачі цілком реальні, їх безліч щодня: помилки лiкарiв, квартирні афери, ранні шлюби, дідівщина в армії, хабарі під час навчання, робота житлово-експлуатаційних контор тощо. Соціальний проект «Правила життя» не лише зображає актуальні суспiльнi проблеми, але й пропонує їхнє вирішення, шукає правильний вихід з непростої ситуації, в якій може опинитися кожен. СТБ © Веб-сайт: http://www.stb.ua/video/site/16/ Место: Украина

127 записей к записям сообщества

SOS. СРОЧНО НУЖНА ПОМОЩЬ АНТОНУ ХОМЕНКО https://vk.com/homenkoanton
УМОЛЯЕМ, НЕ ПРОХОДИТЕ МИМО. ПРОСИМ ПЕРЕПОСТ.
ПОУЧАСТВУЙТЕ В СУДЬБЕ РЕБЁНКА СЕГОДНЯ.
Нажми «мне нравится» и «рассказать друзьям»+ любая посильная сумма=ЖИЗНЬ. Показать полностью…

У Антона хроническая почечная недостаточность 5-ой стадии. Функции почек сохранены лишь на 10 процентов. У ребенка сильная интоксикация организма, постоянная тошнота, слабость, быстрая утомляемость. Усложняет ситуацию наличие нефрокальциноза, нарушения в работе эндокринной системы. Из-за нарушения фосфорно-кальциевого обмена, у Антона деформировались х-образно нижние конечности. Биологический возраст ребенка 13 лет, но выглядит он как 9-ти летний (рост 142 см, вес 33 кг). Добиться хотя бы такого роста удалось благодаря ежедневным инъекциям гормона роста. Кроме того у ребенка в течение 13 лет стоят стомы (катеторы) в мочеточниках. В 2015 году ребенку была проведена операция по рассечению клапана задней уретры. Сейчас ребенок нуждается в проведении операции по трансплантации почки. Из-за нарушения эндокринной и мочеполовой системы Антону приходится принимать множество лекарств. К сожалению это дорогостоящие препараты на которые у семьи не хватает средств. У Антона ухудшаются анализы. Болезнь прогрессирует очень быстро.
Объединив усилия, мы можем спасти Антона – подарите мальчику жизнь.
Антошка – светлый, добрый, смышленый мальчик. Он очень рассудительный, хорошо учится, прекрасно играет на фортепьяно. Но время работает против нас, болезнь прогрессирует.

Благотворительный сбор средств на лекарства и дальнейшее лечение.
ХОМЕНКО АНТОН, 13 лет. Украина, г Одесса
Диагноз: -Двусторонний уретрогидронефроз.
-Вторичный хронический пиелонефрит.
-Хроническая почечная недостаточность 5 степени.
-Нефрокальциноз. -Анемия. -Соматогенный нанизм.
-Двусторонняя уретростома.
-Хроническая аномалия развития мочевыделительной системы.
-Нейромышечная дисплазия мочеточников.

Реквизиты для помощи:
1. ПриватБанк карта № 5168757269773133 на имя Хоменко Светлана
2. Сбербанка 4817 7601 3807 9003 на имя ЖАННА ЮРЬЕВНА Зайдуллина
3. Мегафон +79227821184
4. МТС +79825373169
5. Билайн +79678895718
6. Яндекс кошелёк 410011487627961
7. Кошельки Webmoney
доллары Z748598176986 ; евро E332214482062:
гривна U991200974752 ; рубли R430849746037
Телефон мамы Светланы: +380508013337

минздрав не предупреждает

НЕМЕДЛЕННОЕ ПЕРЕЖАТИЕ ПУПОВИНЫ ПОСЛЕ СОВЕРШЕННО НОРМАЛЬНЫХ РОДОВ ЯВЛЯЕТСЯ ПРИЧИНОЙ ОГРОМНОГО КОЛИЧЕСТВА ПРОБЛЕМ С УМСТВЕННОЙ ОТСТАЛОСТЬЮ Показать полностью…

В зависимости от степени и продолжительности асфиксии, возникающей при зажиме пуповины, ребенок будет иметь разную степень повреждения головного мозга (представленную неврологическими нарушениями: синдромом дефицита внимания, нарушением обучаемости (задержка психического развития из-за органического поражения мозга), поведенческими расстройствами); противоестественное пережатие – причина респираторного дистресс-синдрома, внутрижелудочкового кровоизлияния, церебрального паралича. Дети, пуповины которых пережаты быстро, демонстрируют внезапное резкое увеличение мозгового давления и кровотока, которые являются отличительной чертой гипоксически-ишемической энцефалопатии. [Слуховые пути нижних холмиков четверохолмия среднего мозга подвержены повреждениям больше, чем любая друга часть мозга, и гипоксическая ишемическая энцефалопатия может привести к различным степеням умственной отсталости. Немедленное пережатие пуповины у недоношенных детей является причиной внутрижелудочковых кровоизлияний в мозге. Кроме того, дети, пуповины которых были пережаты немедленно, имеют очень высокий риск стать анемичными, потому что не будет расщепления избыточных красных кровяных клеток, отдающих организму железо.]

Естественное (регулируемое врожденными рефлексами) утробное смыкание клапанов предотвращает асфиксию и повреждение головного мозга: В пупочных венах обнаружены складки, образующие дупликатуру внутренней оболочки наподобие клапанов. В просвете артерий можно обнаружить кольцевые выпячивания стенок артерий наподобие валиков. По мнению И. Ф. Жорданиа (некогда главного акушер-гинеколога Министерства здравоохранения СССР, члена президиума Всемирной федерации акушеров-гинекологов), эти образования способствуют прекращению кровотечения из пуповины в случае, если последняя остается неперевязанной. Это тот же процесс, который происходит у всех млекопитающих, рождающихся с пуповиной.

Медицинские отходы
Как только ребенок рождается, по медицинскому протоколу, которому следует каждый роддом, пуповину пересекают, младенца уносят (в редких случаях — дают маме), а Плаценту выдергивают за пуповину и… выбрасывают в лоток для медицинских отходов.
В этом случае послеродовой порядок, задуманный Матушкой-Природой, грубо нарушается, у малыша отбирают первое знакомство с мамой, запоминание, формирование привязанности и

200 мл крови, которые Плацента заботливо хранит для него — со стволовыми и Т-клетками, защищающими от рака, иммуноглобулинами, т. е. естественным материнским иммунитетом, который ребенок получает не столько с молозивом, сколько с плацентарной кровью. Что за драма? Что если, только что ты узнал_а, что без этих миллилитров объем крови в его теле составит 400 – вместо 600 мл (

50 в плаценте и 150, находятся в пуповине на момент рождения)?

Что происходит с новорожденным в момент рождения в физиологическом отношении? Глобальная перестройка и адаптация. На протяжении беременности всю жизнедеятельность малыша обеспечивала плацента: она и питала, она же выводила продукты распада. Чтобы мгновенно перестроить систему циркуляции крови, на момент родов легкие, печень, почки, вся система пищеварения и многие другие органы должны будут активизироваться и включиться в 100% работу. Для чего им тоже необходима дополнительная кровь (затопонированная в плаценте — около 30% кровотока)! Где малышу взять эту кровь при моментальном обрезании пуповины? До того момента, на протяжении жизни в утробе кровеносная система малыша включала кровь его тела, кровь пуповины и кровь, перекачиваемую плацентой. Все трое – часть одной неделимой системы. Не только жизненно важные органы могут не получить необходимого причитающегося объема крови, но и мозг. Эпидемию моментального обрезания пуповины связывают с эпидемией аутизма: недополучения тканями головного мозга адекватного кровоснабжения (клетки мозга быстро умирают из-за недостатка кислорода — они не восстанавливаются) Даже уже родившись, малыш все равно получает кислородное питание от плаценты. Поэтому естественное плацентарное переливание крови особенно важно для новорожденных, которым нужна помощь в установлении дыхательного цикла. Пуповина ребенка не должна пережиматься, даже в исключительных обстоятельствах, таких как кесарево сечение, предлежание плаценты или при любых других «оправданиях». Если кесарево сечение или хирургическое вмешательство необходимо, ребенок, пуповина и плацента должны быть удалены как единый орган, а плацента должна быть подвешена, подобно капельнице, выше ребенка, чтобы ребенок мог получить то, что по праву принадлежит ему, с помощью гравитации.

Когда вы читаете в учебнике о том, как дети переходят от внутриутробного двухкамерного сердца к взрослому четырехкамерному сердцу, вам сообщают, что пережатие останавливает циркуляцию в плаценте. Это правда. Пережатие пуповины останавливает циркуляцию. Зажим не является частью природного физиологического замысла и не должен использоваться. Дело в том, что в момент рождения младенец находится на двойном дыхании. Сперва получая кислород и питательные вещества через пуповину, его лёгкие полностью не активированы. Младенец постепенно, по чуть-чуть вдыхает носом воздух, активируя легкие. Врач перерезает пуповину сразу после рождения, кислород по пуповине больше не идёт, младенец ощущает удушье, вынужден делать резкие вдохи — слишком быстро активируя лёгкие. ему больно.

Почему не дают крови ребенка вернуться?
Когда малыш идет по родовым путям, треть крови он отгоняет в плаценту, чтобы уменьшить объем головы. Роднички позволяют деформировать черепной свод, это физиологически обусловлено. Если он этого не сделает, ему будет сложней рождаться. Итак, в результате прохождения младенца по родовым путям от 30%-до 40% его крови выдавливается в плаценту. Большую ценность имеет плацентарная кровь, она не сворачивается несколько дней и содержит стволовые клетки. Её собирают в больших количествах для зарубежных фармкомпаний. Для этого пуповина перерезается практически сразу после появления ребёнка (откуда и синюшность у детей, из-за элементарной нехватки крови). То есть это колоссальное количество крови, которое принадлежит ему. Поражает то, что профессиональные сотрудники роддомов не видят варварской природы этой практики. Почему их знания физиологии так скудны?

Процесс рождения – это серьезнейшее испытание в жизни человека, которое откладывает на него свой отпечаток. Проходя по родовым путям, он старается занять как можно более компактное положение, для того чтобы протиснуться через родовые пути. Ребенок, которому довелось испытать нехватку воздуха, получает непоправимую травму мозга. Без сомнения, он испытывает головокружение. Самые частые факторы страдания плода — это синтетический окситоцин и эпидуральная анестезия. В обоих случаях сокращения матки слишком сильные, матка работает не так, как предначертано в естественных условиях. Кислорода поступает в этом случае ребенку меньше необходимого, что вызывает его страдание. Перерезать пуповину немедленно – значит грубо лишить мозг кислорода, к чему очень чувствительна нервная система.

Так важно или нет оставить пуповину нетронутой, не перерезать ее моментально после родов?

Чрезвычайно важно. Представьте сильно и долго передавленный палец, куда на протяжении нескольких минут не поступала кровь. Через определенное время палец станет фиолетовым, если не белым. Отпустив его, мы позволим крови вернуться в передавленную часть. Но чем сильнее и дольше мы будем пережимать ток крови в пальце, тем медленнее она будет возвращаться в эту обескровленную часть. Примерно так же происходит восполнение кровяного баланса новорожденного после родов. Этот процесс требует определенного времени: все новорожденные разные и ранняя послеродовая адаптация проходит всегда индивидуально – фето-плацентарная трансфузия происходит очень филигранным образом. После каждой схватки плацента «отдает» новорожденному определенный объем крови, на что система второго реагирует не моментально а через некую паузу. Если объем превышает требования организма новорожденного, он отправляет излишнее обратно в плаценту. Иногда слишком много, в связи с чем малыш должен «дождаться» возвращения недостающего ему объема крови. По прошествии очередной схватки плацента повторяет переливание, и если объем вновь превышает требования системы новорожденного, тот «отливает» лишнее обратно плаценте. Эта «колибровка» происходит в некоторых случаях в течение одной минуты, в других в течение 15 минут, а иногда и дольше. Поэтому до прекращения пульсации пуповины пережимать ее ни в коем случае нельзя. Ведь мы не знаем на какой именно фазе трансфузии мы перерезали пуповину. Так сильно переживая о полицитемии, пуповина может быть перерезана именно в тот момент, когда плацентой было отдано слишком много крови новорожденному.

Примерно 66мл крови переходит от ребенка к плаценте в момент максимального сжатия при прохождении по родовым путям. Возвращение этих 66 мл жизненно необходимо малышу при рождении.
По данным последних исследований установлено, что новорожденный получает 80% причитающейся ему крови в течение первых 30-40 секунд жизни. И это очень хорошая новость для малышей, которым будет суждено родиться в род доме. Но как насчет оставшихся 20% по праву принадлежащей ему крови? Как насчет тех новорожденных, кому по той или иной причине нужно чуть больше времени, чем среднестатистическому новорожденному, на восполнение полного объема крови? Ведь все мы очень разные, с весьма индивидуальной физиологией. Корректное закрытие функционирующих внутриутробно клапанов и протоков требует полного объема циркулирующей крови:

Наше невнимание и поспешность при пережатии пуповины на практике приводят к тому, что ребенок не успевает восстановить свой объем циркулирующей крови (ОЦК) за одну минуту! Согласно исследованиям, проведенным в клиниках Германии, ребенок после окончания пульсации пуповины (в среднем 9-15 минут) весит на 40-60 граммов больше. А весь объем крови новорожденного это 80-90мл на килограмм массы, т.е.240-320 мл. Получается, что прекращая пульсацию через минуту, мы лишаем ребенка примерно 15-20% крови, предназначенной ему природой! Даже взрослый донор со стажем сдает не более 10% крови в один раз (примерно 350-400 мл)! Новорожденный, у которого была моментально перерезана пуповина и потерявший около 100 мл крови, переживает шок от потери крови, равносильный потере 1000 — 1500 мл крови взрослым. Всем известно, что при такой кровопотере необходимо переливание. В род домах и больницах мгновенное перерезание пуповины – стандартная процедура и шок, переживаемый новорожденным обыденное дело. Подобного ли начала жизни желает своему ребенку в сердцах каждая мать?

А дальше на практике любой неонатолог роддома видит последствия низкого ОЦК

За проблемами пищеварения и неврологии неизбежно потянутся симптомы снижения иммунитета.

Дело в том, что дефицит ОЦК вследствие поспешного пережатия пуповины приводит к тем же последствиям, что и внутриутробное кислородное голодание. Происходит перераспределение крови к жизненно важным органам за счет других систем и прежде всего за счет пищеварительной. А пищеварительная система — одно из важнейших звеньев становления иммунитета.Только ребенок, перенесший зафиксированное монитором кислородное голодание внутриутробно, страдает глубже и симптомы его тяжелее и лечится в отделении интенсивной терапии. А, так называемый, «здоровый», отделенный «не позже одной минуты», идет на совместное пребывание и грудное вскармливание с «обязательным соблюдением тепловой цепочки»…

Таким образом ребенок ни в коем случае не должен испытывать при рождении нехватку кислорода. Ни на мгновение… Для ребенка это наше благодеяние значительно. От того, будет ли пуповина перерезана немедленно или тогда, когда она уже не будет биться, зависит исход опыта, проводимого ребенком при вхождении в мир: что он почувствует в этом новом для него состоянии. Поэтому в критических ситуациях, когда новорожденному нужна экстренная помощь в дыхании, пуповина точно не должна быть перерезана до тех пор пока новорожденный не адаптируется к новым требованиям нашего атмосферного мира.

Когда мы понимаем, что поколение за поколением рождаются без того, чтобы ощутить естественный ход родов и формирование привязанности, нельзя не увидеть, насколько разъединён наш мир. Конечно, время отделения пуповины не единственный фактор залога здоровья ребенка, а – очень значимый! Это такой очень важный кирпичик в фундаменте. Не будет дом крепким с дефектами в основании! Проблема в том, что вы никогда не сможете исправить серьезный ущерб, причиненный лишением ребенка его собственной крови и стволовых клеток. Если результатом этого будет детский церебральный паралич, ребенок будет жить с этим до конца жизни. Но доказать вы уже ничего не сможете. Как вы считаете, сможет ли выжить взрослый человек при острой кровопотери в 30% от объема циркулирующей крови. Просто удивительные адаптационные способности наших детей, выживающих порой не благодаря, а вопреки нашей помощи.

Пожалуйста, внимательно изучите вопрос пережатия пуповины. Нужно помнить, что что-то изменится в современных родильных домах только после того, как вы будете задавать вопросы, и после того, как вы будете чего-то требовать. Предложение будет меняться только после изменения спроса. (заявление об отказе на медицинское вмешательство, google: https://www.google.ru/search?q=заявление+об+отказе+на..) Пример родового плана взят из книги А. Акин и Д. Стрельцовой «Девять месяцев и вся жизнь» и доработан https://apokrov.ru/otkaz-ot-medvmeshatelstv-v-roddome

Всемирная Организация Здравоохранения рекомендует:

Плацента, пуповина – собственность ребенка.
(Из рекомендаций ВОЗ по родовспоможению)

Вакцинация новорожденного
Родители должны понимать, что прежде чем лезть в какую-то систему организма, проводится обследование. В больших городах есть возможность грамотно сделать иммунограмму своему ребенку и затем решать вопрос о необходимости той или иной прививки. Также те, кто вакцинируются обязательно проводят обследование (в том же месте, где сняли иммунограмму) после вакцинации: а состоялась ли защита? То что ребенок привит, не гарантия того, что он защищен. Профилактическое лекарство «вакцина» не может применяться массово – каждый человек индивидуален, а целесообразность применения зависит от иммунной генетики, то есть от генетической устойчивости – и таких детей рождается большинство. Туберкулёз в числе первых инфекционных болезней, несмотря на то, что граждан вакцинируют, начиная с род-дома. Почему так, если туберкулёз управляем прививкой? Индивидуальная вакцинация по показаниям иммунограммы (0:58:34) https://vk.cc/70KRdJ Профессор-вирусолог и независимый эксперт по вакцинологии Червонская Г. П.

Источники: Отрывок из аудио записи конференции акушеров «Первый час жизни ребенка» https://vk.cc/6SwYsM

А что я думаю про отделение новорожденного от мамы «не позже одной минуты»? Педиатр-неонатолог https://vk.cc/6SwXL1
Пережатие пуповины и желтуха новорожденных https://vk.cc/4raa0d

Пережатие пуповины. Памятник гинекологической глупости https://vk.cc/4MbKB3

Пуповина и околоплодные воды https://vk.cc/70R23C

Как выяснить знает ли ваш врач акушер-гинеколог ответы на 4 ГЛАВНЫХ вопроса? https://www.youtube.com/watch?v=MK_zD90Y-bU

«Нежные роды» на Бали от Робин Лим: выбор есть всегда https://vk.cc/70xGf2

Чистка организма до/во время беременности https://vk.cc/6UmNqk

How the Cord Clamp Injures Your Baby’s Brain https://vk.cc/70zBsW

акушер Ф. Лебойе кн. “За рождение без насилия”

m.vk.com

Смотрите так же:

  • Медицинские пособия для врачей Медицинские пособия для врачей Класс НВП и ОБЖМанекены и тренажеры по оказаниюпервой помощи для автошколы! Манекены, тренажеры, фантомы Поставляем медицинские учебные тренажеры, манекены, муляжи,фантомы, анатомические модели ведущих […]
  • Пособия по рисованию для детей Детские развивающие игры, уроки, поделки Игры для детей, поделки, аппликации, оригами, раскраски, рецепты. Учебник по рисованию для детей Изобразительное искусство Книжная полка Наше новое приобретение - учебник по рисованию для первого […]
  • 212 приказ от 07042008 Проект Приказа Министерства здравоохранения РФ "О внесении изменений в Порядок приема на обучение по образовательным программам высшего образования - программам ординатуры, утвержденный приказом Министерства здравоохранения Российской […]
  • Жалоба на судоисполнителей Куда жаловаться на судебных приставов? Куда жаловаться на судебных приставов – такой вопрос нередко возникает у граждан, пытающихся вернуть долги при помощи судебных приставов-исполнителей. Конечного результата от приставов можно ждать […]
  • Правила монастырской жизни Правила поведения в монастыре — 15 монастырских правил Правила поведения в монастыре — 15 монастырских правил Следуя 43 правилу VI Вселенского Собора, поступить в монастырь может любой христианин для спасения своей души и угождения Богу […]
  • Код права собственности Подтверждение права собственности на домен с помощью Google Analytics Если вы используете Google Analytics для отслеживания трафика веб-сайта в домене, вы можете подтвердить право собственности на домен и активировать G Suite с помощью […]

Обсуждение закрыто.