Охорона тварин закон

Конституція України

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Закон України «Про міліцію»

Стаття 10. Основні обов’язки міліції

Міліція відповідно до своїх завдань зобов’язана:

26) забезпечувати в межах своїх повноважень додержання вимог закону, виконання та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах , додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті вулиць, прибудинкових територій і дворів у містах та інших населених пунктах;

Цивільний кодекс України

Стаття 180. Тварини

1. Тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

2. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

3. Тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обороту лише у випадках та порядку, встановлених законом.

Стаття 340. Бездоглядна домашня тварина

1. Особа, яка затримала бездоглядної домашня тварина, зобов’язана негайно повідомити про це власника і повернути її.

Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов’язана протягом трьох днів заявити про це міліції або орган місцевого самоврядування, вживає заходів щодо розшуку власника.

2. Особа, яка затримала бездоглядної домашня тварина, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її міліції або органові місцевого самоврядування.

3. Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

Стаття 341. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину

1. Якщо протягом шести місяців з моменту заяви про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців — щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якого вони були на утриманні та в користуванні.

2. У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Стаття 342. Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди

1. У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням тварини, з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею.

2. Особа, яка затримала бездоглядної домашня тварина, має право на винагороду відповідно до статті 339 цього Кодексу.

Адміністративний кодекс України

Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами

Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, — тягнуть за собою накладення штрафу від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Стаття 154. Порушення правил утримання собак і кішок

Утримання собак і кішок в місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигул собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в відведених для цього місцях — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а також повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальний кодекс України

Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами

1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацьковування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті ж дії, вчинені у присутності малолітнього, — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

mkrada.gov.ua

Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин

Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях.

Під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу.

Під час розміщення, проектування і будівництва залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній електропередачі і зв’язку, а також каналів, гребель та інших гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин.

Введення в експлуатацію об’єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх існування забороняються.

У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих територій, визначених в установленому законом порядку такими, що мають особливу цінність як середовище існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища може розробляти і запроваджувати для цих територій більш суворі екологічні нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України.

Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об’єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може вплинути на стан середовища існування диких тварин, повинні здійснюватися з урахуванням вимог охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства.

Гідромеліоративні роботи та промислове рибальство у місцях, які за рішенням уповноважених органів виконавчої влади, що здійснюють управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, визначені як такі, що мають особливе значення для перебування водноболотних птахів та напівводних ссавців (бобри, хохулі тощо), здійснюються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим — органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань мисливського господарства та полювання.

protokol.com.ua

Закони про міські тварини у світі

  1. Головна ›
  2. Досвід ›
  3. Закордонні приклади ›
  4. Закони про міські тварини у світі

Україна вимагає реформ у багатьох галузях, і у сфері зоополітіки так само необхідно провести певні реформи, щоб ми щонайменше в цьому не відрізнялися від цінностей цивілізованого світу. А які вони, ці цінності, що необхідно зробити? Про сферу міських тварин – у статті Сергія Міхно (Київ, компанія «Декор-Авто»).

Так вийшло, що стаття складається з трьох частин – через великий обсяг і послідовність переказу. Це заключна частина циклу, де я буду говорити про досвід законодавчого регулювання у цивілізованих країнах у сфері міських тварин , ми вже говорили про особливості регулювання утримання тварин вдома та про організацію різних типів притулків для тварин.

Стаття, на перший погляд, здавалася легкою. А й справді, як було б просто написати про те, що практично ніде в Європі. Канаді, США, Японії і т.д. немає на вулицях міст безпритульних, особливо собак.

Та хотілося б розповісти про те, як міська влада в європейських країнах бореться з безпритульними тваринами і що потрібно зробити в Україні для того, щоб в цьому питанні країна не відставала від цивілізованого світу.

Але складність виявилася в тому, щоб зрозуміти для чого взагалі борються з безпритульними тваринами на міських вулицях в західних країнах. І розповісти з точки зору як звичайного європейця, так і з точки зору муніципалітету європейського міста. Тому почну з самого початку, як живуть міські тварини в цивілізованому суспільстві. Їх можна умовно розділити на два типи – хазяйські та безпритульні.

Безпритульні тварини з точки зору європейця – це погано з усіх точок зору. По-перше, це відлякує потенційних туристів, тому що на відміну від України, у себе в країнах вони цього не зустрічають. Їм це хоч і в дивину, але вкрай неприємно. Приїжджаючи до себе в країну, вони з неприхованим сарказмом радять не їздити в ці місця. По-друге, безпритульні тварини – це і небезпека поширення всяких захворювань, особливо сказу. Більш того, це і відповідальність власника тварини за те, що твоя тварина може заразити когось. Ось як розуміють проблеми з бездомними тваринами в європейських країнах.

Проблеми, пов’язані з наявністю бездомних собак і котів

Громадське здоров’я

Зоонози – перенесення хвороб: встановлено понад 100 зоонозних інфекцій; патогени, що переносяться від собаки до людини, схожа ситуація – з котами

Покуси – собаки можуть бути причиною покусів, це варюється від регіону до регіону, в залежності від рівня контролю над собакою і ступеня небезпеки передачі сказу. Коти також можуть бути відповідальні за випадки покусів – особливо, якщо до цього коти не були залучені до контакту з людиною; передача сказу і хвороб через котячі подряпини, доброякісного лімфоретікулеза – при покусах і дряпанні.

Несприятливий вплив на середу – екскременти поблизу і всередині поселень людини, потенційне генетичне забруднення популяцій диких представників сімейства собачих

Фактор занепокоєння

У собак: шум – гавкіт, виття, бійки. Запах і естетична якість середовища – територіальне мічення сечею, забруднення фекаліями і потрапляння сечі під час її утилізації в навколишнє середовище.

У котів: шум – звуки (під час бійок і спарювання). Запах і естетична якість середовища: територіальні сечові мітки, забруднення середовища фекаліями і сечею.

Дикі тварини

У собак: полювання на більш дрібних диких ссавців

У котів: передбачуваний вплив на популяції птахів і дрібних ссавців

Збитки власності і сільськогосподарським тваринам

У собак: у результаті ДТП, хижацтво щодо сільгосптварин і мисливських тварин

У котів: розкопки квітників і городів, територіальне мічення сечею і дряпання

Якість життя тварин (спільно для собак і котів)

— Травми в результаті наїздів автомобілів

— Травми під час конфронтацій в боротьбі за обмежені ресурси

— Недоїдання в результаті обмеженої кількості харчових ресурсів

— Негуманні вилов та інші заходи контролю

— Переслідування і цілеспрямоване знищення з боку жителів

У цій статті хотілося б якраз розкрити особливості підходу Європейських країн і України до проблем тварин, в тому числі і безпритульних міських.

Як Ви думаєте, дерево, яке росте в Вашому дворі, воно чиє? І якщо Ви його знищите, то хто буде нести відповідальність за це? А якщо не у дворі знищити дерево, а лісі, але таке ж дерево (ялинка, дуб, сосна), без різниці, яке?

У ситуації з зеленими насадженнями позиція України приблизно така ж, як і в усьому світі. Є Конституція країни, де 13 статтею оголошується про те, що всі природні ресурси країни «є об’єктами права власності Українського народу». Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Тобто дерево, що росте в землі, це власність Українського народу. І держава керує цією власністю через органи місцевого управління. Охорона природи відбувається через механізм, який згадується статтею 5 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища».

Саме на підставі Конституції в Україні з’явився Лісовий Кодекс, в якому прописані повноваження держави щодо управління (від імені Народу) лісами Країни і окремо – Закон України «Про благоустрій населених пунктів», в якому прописані повноваження держави щодо охорони дерев і чагарників (теж від імені народу України) в містах і населених пунктах. І вже на підставі вищесказаного Закону існують «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України», (які затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України), які говорять про те, що дерева і чагарники в містах і населених пунктах є окремим об’єктом правової охорони.

Тому якщо Ви зламали дерево в лісі, то з Вами буде працювати єгер, а якщо в місті – місцеве відділення «зеленбуду», яким держава дала повноваження з охорони зелених насаджень, включаючи і виписку штрафу за псування «майна».

Тварини

Щоб зрозуміти різницю між Українським підходом до тварин і Європейськими нормами, треба задати собі питання – чи є права у тварин? Ось Стаття 180 Цивільного Кодексу України (Тварини) говорить про те, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим Речі, крім випадків, встановлених Законом.

Прошу відповісти на питання – чи може бути у Речі адвокат? Чи можуть Річ якось захистити сторонні люди або організації? Ні. І це перша відмінність підходу Українців від Європейських та цивілізованих норм.

А ось в Європі (понад 40 країн), а також США, Канаді і ще мінімум 80 країн світу за тваринами визнаються права. І на людину, господаря даної тварини покладено обов’язок по дотриманню цих прав, а в разі недотримання – штраф або навіть в’язниця.

Виглядає таке законодавство приблизно ось так:

Швейцарія:

Законодавчо введена посада «адвоката тварин». Прийнято Закони про Права тварин, де регламентується поводження з домашніми та дикими тваринами. Тварини наділяються правами, і «адвокат тварин» контролює дотримання цих прав власниками тварини.

Німеччина:

Так само існує законодавча галузь права і професія – «Захисник тварин». Адвокати, що працюють в цій галузі, можуть виступати як в разі порушення прав тварин від господарів такої тварини, так і в звичайних випадках знущання над тваринами.

Іспанія:

Введено кримінальні покарання за порушення прав тварин, наприклад наведу цитати їх аналога Кримінального кодексу:

Злочини (зловживання) проти тварин, що призвели до тяжких травм, а також жорстоке поводження з тваринами в присутності неповнолітніх. Покарання: від 9 місяців до року в’язниці, заборона від 1 до 3 років на здійснення професійної діяльності в будь-якому бізнесі, пов’язаному з тваринами (дискваліфікація).

Злочини проти тварин, що призвели до смерті. Покарання: від 6 до 18 місяців в’язниці, заборона від 1 до 3 років на здійснення професійної діяльності в будь-якому бізнесі, пов’язаному з тваринами.

Злочини сексуального характеру проти тварини. Покарання: позбавлення волі на строк від 3 місяців до 1 року, заборона від 1 до 3 років на здійснення професійної діяльності в будь-якому бізнесі, пов’язаному з тваринами.

Халатність по відношенню до тварин. Порушення режиму годування або відсутність годування, порушення обов’язків по догляду та надання ветеринарної допомоги тварині без обтяжливих наслідків. Покарання: громадські роботи від 20 до 60 днів, заборона на здійснення професійної діяльності в будь-якому бізнесі, пов’язаному з тваринами від 3-х місяців до 1 року.

Тварини, залишені без нагляду, – передбачений штраф в розмірі від 100-600 євро.

Італія

Запроваджено відповідальність не тільки за проявлену жорстокість по відношенню до тварини, але і покарання у вигляді кримінальної відповідальності до тих, хто кине кота або собаку.

Я не дарма зупинився на прикладі Європейських країн, тому що всюди простежується головна думка перед тваринами – наявність відповідальності ВЛАСНИКА тварини за її утримання відповідно до встановлених норм і правил та відповідальність власника тварини за шкоду, яку завдала ця тварина іншим людям або природі.

Більш того, часто в країнах прописані чітка грошова відповідальність за покус, який нанесений твоєю твариною сторонній людині. У Німеччині це штраф від 10 до 25 тисяч євро, в Іспанії – не менше 5 тисяч євро. А в США навіть є прецендент на суму у «два ундецілліона» (навіть не знаю, скільки це нулів) доларів за укус собаки.

Це дуже важливий концептуальний підхід до тваринного світу в цивілізованих країнах. Він каже про відповідальність власника за всі дії, який може заподіяти тварина, дозволяє здійснювати контроль і покарання для тих, хто порушує законодавство при поводженні з тваринами і вводить поняття контролю за ними.

Хто є власником тварин і як це підтверджується.

Законодавства України та європейських країн майже схожі в цьому питанні. Власник тварини це – юридична або фізична особа, або ж держава в особі тієї чи іншої громади. Як визначається, хто саме власник? Найчастіше – через ідентифікацію тварин, наприклад, якщо це чіпування – то за унікальним кодом чіпа, який імплантований в тварину (хоча методів ідентифікації кілька, але в рамках статті ми не будемо їх розглядати).

Таким чиномв в Європейських країнах працює система, де точно можна визначити, хто власник тварини, хто відповідальний за тварину і хто відшкодовує збитки. Нехай навіть ненавмисно заподіяні тим чи іншим тваринам.

І тут ми підходимо до головного питання нашої статті – чому на вулицях Європейських міст немає бездомних тварин, особливо собак. Тому, що власником усіх тварин, які є в місті і не перебувають під наглядом господарів, є муніципалітет або місцева комуна. І на її плечі лежить вся відповідальність за утримання тварин та за шкоду, які ці тварини можуть завдати.

Якщо європейського городянина покусає собака, особливо якщо зі сказом, то збиток доводиться нести господареві тварини, а якщо господаря немає – то муніципалітету. І не тільки по лікуванню потерпілого, а й по відшкодуванню його моральної шкоди, а це тисячі доларів або євро.

Крім того, муніципалітет зобов’язаний дотримуватися тих права тварин, які закріплені законодавством країн – регулярність годування, місце вигулів, прибирання екскрементів, дотримуватися певних санітарних норм тощо. І на це все необхідно витрачати бюджети цих громад, грошові кошти, які можуть бути витрачені на інші муніципальні проекти.

Експериментальним шляхом було вирахувано, що утримання громадою тварин обходиться дуже дорого, а отже, набагато дешевше використовувати алгоритм вилову тварини і передачі її до відповідних притулків. Відловлюють тварин тому, що громада міст не готова нести витрати і відповідальність за тварин, які є їх власністю (нагадаю, що громада за законодавством визначається власником всіх тварин, які не мають господарів в особі юридичних або фізичних осіб).

Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі і ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, що знаходяться без власника у громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

А ось безповоротний вилов тварин (за рахунок муніципалітету) і передача їх в різні притулки здійснюється не тільки в комунальні притулки, а й приватні (тоді права власності на тварину переходить до притулку) і відтак відповідальність за тварину, за його утримання і дотримання їх прав також стає відповідальністю притулку.

Основних законодавчих документів щодо захисту тварин кілька. Це Декларація критерію благополуччя тварини, звані «П’ять свобод» (господар тварини зобов’язаний дотримуватися ці та інші критерії, щоб забезпечити дотримання прав тваринного) і Європейська конвенція про захист домашніх тварин.

Як приклад, наведу підрахунки італійської влади: на утримання однієї собаки у притулку необхідна сума в 2,5 євро на добу. І якщо вже тварина в притулку, то власники зобов’язані виділяти дану суму змісту на одну тварину. Інакше – порушення Декларації критерію благополуччя тварини, а отже – великий штраф, що накладається у тому числі і на муніципалітет.

Всі порушення, прописані в цих законодавчих актах, мають свою міру покарання – від великого штрафу до кількох років в’язниці. Тому, якщо в Європейських країнах Вас спіймали на будь-якому порушенні, то штрафу точно не уникнути.

Як бачите, в Україні ще потрібно багато чого зробити для того, щоб хоча б в цьому питанні знаходитися поруч з критеріями цивілізованих країн. І дуже б хотілося побачити, щоб влада розробила б хоч якусь концепцію і реформу в цьому напрямку.

urbanua.org

​Новий закон щодо захисту тварин: штрафи – більші, термін ув’язнення – довший

Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин», який передбачає суворіше покарання за правопорушення проти тварин. Президент також запропонував уточнити окремі визначення, якими оперує закон. Зоозахисники вітають такий крок і погоджуються, що законодавство потребує подальшого вдосконалення.

Віце-президент «Асоцiації зоозахисних органiзацiй України» Марина Суркова переконана, що гуманне ставлення до тварин неможливо пропагувати без законодавчої підтримки, а чинні українські закони занадто м’які до тих, хто кривдить живі істоти.

«Чинне законодавство передбачає дуже маленькі санкції за жорстоке поводження з тваринами: до двох років обмеження волі або 850 гривень штрафу. Це як квиток на атракціон: познущався над твариною – заплатив 850 гривень, це смішні гроші», – нарікає зоозахисниця.

Закон після набрання чинності суттєво розширить можливості для покарання таких правопорушників, запевняє автор цих законодавчих змін, народний депутат Андрій Немировський.

«Новий закон передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів, згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України («Жорстоке поводження з тваринами» – ред.). Також карається позбавленням волі від п’яти до восьми років», – перераховує парламентар, зазначаючи, що таке покарання передбачене за знущання над усіма видами тварин: дикими, свійськими, домашніми тощо.

Немировський визнає, що закон потребує чіткішого визначення поняття «жорстоке поводження».

«Я взагалі проти дресирування й використання тварин у цирках, тому це дуже спірне питання, – зізнається він. – Але як законодавець я просив переголосувати даний законопроект, щоб змінити поняття жорстокого поводження з тваринами, тому що під дані санкції може потрапити навіть полювання, промислове тваринництво».

Депутат зазначає, що на певних суперечностях у визначеннях наголосив і президент, і їх ще треба узгодити. Втім, він впевнений, що Україна зробила великий крок уперед.

Контролювати виконання закону має Нацполіція. Як зазначає Марина Суркова, раніше поліцейські не мали права складати протоколи за статтею 89 Кодексу про адміністративні правопорушення («жорстоке поводження з тваринами»).

Таке право було лише в інспекторів з охорони довкілля і лише щодо правопорушень проти диких тварин. «Тепер повноваження Нацполіції розширені, – каже активістка. – Єдина суперечність: ці протоколи зможуть розглядати і органи поліції, і суди, тобто виникає конфлікт повноважень».

Перевагою закону Суркова вважає введення поняття «пересувний звіринець». вона сподівається, що це завадить циркам використовувати тварин.

«Тварини перебувають у власності дресирувальників і проживають поза цирком. Цей закон забороняє транспортування диких тварин з метою їх використання у цирковій діяльності», – пояснює вона.

Серед недоліків закону зоозахисниця вбачає недостатньо пропрацьовану процесуальну базу: «Не прописано механізм: як саме і хто проводить експертизу, що робити слідчо-оперативній групі, яка виїжджає на місце злочину. Ці норми необхідно буде прописати».

Ці процесуальні норми повинен прописати Кабінет міністрів, запевняє Андрій Немировський, адже за виконанням закону буде стежити Міністерство внутрішніх справ.

Біолог та зоозахисник Сергій Григор’єв зазначає, що насамперед варто звернути увагу на ставлення до диких тварин, адже ця сфера, на його думку, фактично не регулюється.

«Мені лише за останні два місяці двічі пропонували купити вовченят. Через Facebook на мене виходили: ось, ми вбили самку, а що робити із вовченятами? – обурюється експерт. – А знайдеться ж хтось, хто думає, що вовк крутіший від собаки й посадить цього вовка на ланцюг, мучитиме його…Тобто немає ані контролю, ані правил».

Водночас Марина Суркова заявляє про системний характер діяльності доґхантерів, які полюють на безпритульних тварин. Статистики цього явища немає, каже вона, але впевнена, що воно досить поширене.

«Найгірше те, що доґхантери спілкуються в мережі інтернет, між собою узгоджують, коли і куди їдуть травити собак. Добре, що в новому законі зазначено відповідальність за пропаганду жорсткого поводження з тваринами. Тому що в доґхантерів є сторінки в соцмережах, сайти, де вони закликають до цього», – каже активістка.

Крім того, Суркова переконана, що той, хто здатний вбити тварину, може зробити це і з людиною.

«За кордоном, в Європі та Америці проводилися дослідження, згідно з якими, 70% злочинців починали зі знущання над тваринами», – каже вона.

На думку експерта, наступним кроком має стати зміна законодавства в сфері полювання: мовляв, закон про полювання дозволяє відстріл собак, котів та ворон, а це занадто жорстоко.

«Ми можемо умертвляти тварин лише гуманними методами, – стверджує Суркова. – Насамперед повинні не допускати розмноження собак і котів, щоб вони не ставали безпритульними, пропагувати гуманне ставлення до тварин, проводити просвітницьку діяльність і закликати до стерилізації».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

www.radiosvoboda.org

Президент підписав Закон щодо гуманного ставлення до тварин із зауваженнями та пропозиціями

1 серпня 2017 року — 19:10

В листі до Прем’єр-міністра України Президент зазначає, що «пропонованими Законом змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про адміністративні правопорушення щодо жорстокого поводження з тваринами, відповідальність за які встановлена статтею 89 названого Кодексу, віднесено до компетенції як районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, так і органів Національної поліції України».

Президент також зауважує, що згідно статті 242 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про такі ж адміністративні правопорушення належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Глава держави зазначає, що відсутність розмежування компетенції зазначених органів стосовно розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо жорстокого поводження з тваринами на практиці може призвести до виникнення спорів між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції.

Крім того, статтею 299 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 2120-VIII) передбачено, що жорстоке поводження з тваринами, вчинене з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або активним способом, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Відтак жорстоке поводження з тваринами за наведених обтяжуючих обставин відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином. За правовою ж позицією Конституційного Суду України, покарання за злочин повинно бути домірним злочину; передбачений законом склад злочину та рамки покарання мають відповідати один одному (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Президент також наголосив на необхідності уточнення складу злочинів, передбачених частинами другою і третьою нової редакції статті 299 Кримінального кодексу України, оскільки названі частини за один і той самий злочин — жорстоке поводження з тваринами, вчинений у присутності малолітнього чи неповнолітнього, передбачають різні види покарання. До того ж редакція частини третьої потребує узгодження зі статтею 67 цього ж Кодексу, у якій серед обставин, що обтяжують покарання, відсутня така обставина, як вчинення злочину активним способом.

Крім того, необхідно удосконалити визначення терміну «пересувний звіринець», яким Законом № 2120-VIII доповнено статтю 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», з метою урахування специфіки діяльності закладів культури, зокрема цирків, у тому числі пересувних.

У зв’язку з викладеним Президент пропонує вжити невідкладних заходів щодо підготовки необхідних законодавчих пропозицій та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект.

www.president.gov.ua

Смотрите так же:

  • Пособия по рисованию для детей Детские развивающие игры, уроки, поделки Игры для детей, поделки, аппликации, оригами, раскраски, рецепты. Учебник по рисованию для детей Изобразительное искусство Книжная полка Наше новое приобретение - учебник по рисованию для первого […]
  • Жалоба на судоисполнителей Куда жаловаться на судебных приставов? Куда жаловаться на судебных приставов – такой вопрос нередко возникает у граждан, пытающихся вернуть долги при помощи судебных приставов-исполнителей. Конечного результата от приставов можно ждать […]
  • Правила монастырской жизни Правила поведения в монастыре — 15 монастырских правил Правила поведения в монастыре — 15 монастырских правил Следуя 43 правилу VI Вселенского Собора, поступить в монастырь может любой христианин для спасения своей души и угождения Богу […]
  • Постановление почерковедческая экспертиза Постановление почерковедческой экспертизы В настоящее время экспертиза почерка является одной из наиболее востребованных видов экспертиз. Основанием для проведения исследования служит постановление почерковедческой экспертизы […]
  • Код права собственности Подтверждение права собственности на домен с помощью Google Analytics Если вы используете Google Analytics для отслеживания трафика веб-сайта в домене, вы можете подтвердить право собственности на домен и активировать G Suite с помощью […]
  • Следственный комитет комсомольск на амуре Комсомольский-на-Амуре следственный отдел на транспорте Адрес: 681013, Хабаровский край, г. Комсомольск-на-Амуре, ул. Красногвардейская, 34 Телефон: тел/факс 8 (4217) 54-36-88 Руководитель: Кутиков Дмитрий Сергеевич Заместитель […]

Комментарии запрещены.